Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прошарок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
шар — (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось / простягається між іншими подібними), пласт, верства, товща, стал(ь)ка; прошарок, прожилок, прожилка, проверсток (між іншими такими ж); нашарування, напластування (осадове утворення); прорість … Словник синонімів української мови
бюргерство — а, с. Прошарок міського населення (головним чином ремісники і купці) у Західній Європі середньовіччя … Український тлумачний словник
мезоглея — ї, ж. Драглистий прошарок між зовнішнім і внутрішнім шаром клітин, що вкривають тіло кишковопорожнинних тварин … Український тлумачний словник
меритократія — ї, ж. 1) Влада, правління людей, що мають видатні здібності, яка (згідно з утопічною теорією деяких соціологів) має заступити капіталізм; соціальний прошарок, що складається з таких людей. 2) Форма суспільства, в якому успіхи в освіті та… … Український тлумачний словник
перство — а, с. Звання та прошарок перів (див. пер) … Український тлумачний словник
проверсток — тка, ч., геол. Тонкий прошарок у верстві (див. верства II 1)) породи іншого складу … Український тлумачний словник
прожилок — лка, ч. 1) Відгалуження судини, по якій тече кров у тілі людини чи тварини. 2) Відгалуження ниткоподібного стовщення на листках і квітах рослин, на крилах комах. 3) Вузька смужка, тонкий прошарок у чому небудь (камені, дереві, металі і т. ін.),… … Український тлумачний словник
прорість — рості, ж. 1) Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин. 2) Тонкий прошарок жиру в м ясі або м яса в салі … Український тлумачний словник
світ — I у і заст. а, ч. 1) розм. Те саме, що світло I 1). 2) розм. Те саме, що світло I 8). 3) Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ. II у і заст. а, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система… … Український тлумачний словник
